/рондель/
Сходить сонце. Ллє меди 🍯— позбирала б ложкою!
Жито усміхається в молоденькі вусики,
Оживаю... Дихаю... День новий — і музика:
Промені дивуються жмутикам волошковим.
Дегустую трепетно ніжну ноту кожну я:
День іде... З турботами, справами, спокусами.
Сходить сонце. Ллє меди. "Позбирала б ложкою?" —
Жито усміхається в молоденькі вусики.
Ніжні сходи стеляться рунами погожими,
Полем йду червневим я — не сама, із Музою.
(Занотую миті всі, в'яже пам'ять "вузлики").
Світлом ранку ділимось, на любов помноженим.
Сходить сонце ☀️... Ллє меди... Позбирала б ложкою!
