— Здрастуй, Києве мій, златоверхий!
Знов стежками твоїми іду.
Та зізнаюсь тобі я відверто,
Що не всі їх уже впізнаю.
Задивляюся знову і знову
На пейзажі твої неземні.
Ти щоразу міняєш обнову
І тобі до лиця кольори.
Приспів
Вишива́ний, нескорений Київ!
Золотіють твої куполи!
Величавий, стійкий, незборимий,
Попри трунок гіркої війни.
Одягнувши квіткові наряди,
Зачаровуєш барвами ти.
В колоритно-магічних принадах
Розцвітаєш в обіймах весни.
Чарівне́, найшляхетніше місто!
Скільки в тебе стежин і доріг!
Ти гостинне й завжди́ урочисте!
України — святий оберіг.
Приспів
Вишиваний, нескорений Київ!
Золотіють твої куполи!
Величавий, стійкий, незборимий,
Попри трунок гіркої війни.
21.03.2026 Л. Сахмак (Л. Маковей — Сахарук)
