Плаче осінь за вікном,
Сльози плюскають об шиби,
Повила бентежним сном
Незахищені садиби.
Плаче осінь, не засне,
З вітром, з пущею голосить,
Ніби когось там кляне
Чи за щастя молить, просить.
Плаче осінь ночі, дні,
Сльози плюскають об вікна,
А по хаті чорна тінь
Лазить, ходить непомітно.
Це гуляє, бродить сум,
Душу мучить в своїх сітях
І тривожить за́плут дум,
Дум про щастя і про квіти
,........,.............,...............................
Плача восень за акном,
Слёзы плюскаюць аб шыбы,
Абняла трывожным сном
Непрытульныя сялібы.
Плача восень, стогне ў сне,
З пушчай, з ветрамі галосіць,
Як бы дзе каго кляне
Ці аб шчасці моліць, просіць.
Плача восень ноч і дзень,
Слёзы плюскаюць аб вокны,
А па хаце чорны цень
Лазіць, тчэ свае валокны.
Гэта ходзіць, бродзіць сум,
Душу мучыць ў сваіх сетках
І трывожыць сказы дум,
Дум аб шчасці і аб кветках.
ID:
1059142
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.03.2026 17:00:39
© дата внесення змiн: 15.03.2026 17:04:55
автор: Хлопан Володимир (slon)
Вкажіть причину вашої скарги
|
