Троє друзів у відпустці,
Не хотіли щось робити,
Пообідали в Миколи –
Почали дружин хвалити.
-Вчора,- Коля каже,- йду я,
Щоб зерна насипать курці,
Зачепивсь за штахетину –
Розірвав рукав у куртці.
То моїй дружині Олі
Удалося так зашити:
Де ціле, а де подерте,
Навіть важко відрізнити.
-Ось годинник, подивіться,-
Каже Вова, сівши боком,-
Рубав дрова, в стіну вдаривсь,
Скло розбилось ненароком.
-Це дрібниці,- жінка каже,-
Все так склеїла майстерно:
-Дивись,- каже,- як новенькі,
І не треба йти в майстерню.
-Моя випере сорочку,-
Голос подає Микита,-
Чи брудна вона, чи чиста –
Теж не можна відрізнити!
-Раз ми, хлопці, тут зібрались,
Є поважні в нас причини
Випити і закусити –
Бо прекрасні в нас дружини!
Дякую, Катерино, за цікавий, чудовий шедевр гумору!
Від початку і до кінця - 100 відсотків краси і дотепності!
Особливо сподобалось про сорочку і поважні причини випити і закусити!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олексію, за такий чудовий коментар! Гарного Вам настрою і радісного дня!