Від самотності, від болю та печалі,
Як пташки слова у гості прилітали.
В серці почуття були – зів`ялі квіти,
Але розум воював, щоб далі жити.
Всі слова-птахи складалися в рядочки,
І розраджували серце, як синочки.
На папір вірші лягали зі сльозою,
Та бажали вмитись ніжною росою.
Поступово біль зникав і йшов за обрій,
Промінь радості народжувався добрий.
Одкровення у віршах – найкращі ліки,
І свідомість потекла в широкі ріки,
Де в сукупності думки життя любили,
Й не хотіли повертатись образ стилий.
2025 за мотивами 2010.
PS - перший ранішній вірш на рус.яз не показую тому, що вірш неформат,
але основний зміст того, що я відчувала у 2010 році, я передала в українському варіанті вірша.