Ми в юності були щасливі,
Співав так соловей красиво,
Не думали, що часу миті,
Швиденько промайнуть на диво.
Замріяна весна забава,
Барвисті розпустила коси,
Спокусливі принади травня,
Метеликів злетілось досить.
Незвичне почуття манило,
Тож першого кохання солод,
Запахло навкруги любистком,
І серце стукотить тривожно...
А літечко життя пізнання,
Завзятий нескінченний клопіт,
У вікна заглядала мальва,
Згадати б ще, який був колір.
Узявшись відтепер за руки,
Ми підемо в похмуру осінь,
Долонь... щоб теплоту відчути,
До старості отак... це розкіш.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI