Коли ти упадеш безсила
у білі постільні сніги
чи порятують тебе крила,
щоб не згоріти від жаги?
Але цілунки губ пекучих,
які палкіші за вогонь,
тобі шепочуть: «Неминуче
ти звабу вип’єш із долонь».
Куди подітись від розплати,
коли спокуси тінь стійка?
Вже клятий змій стоїть в кімнаті
й за яблуко взялась рука.
27.08.25р.
