Краєм згадки рудою лисицею
Я тобі блисну.
Промайну поміж сірими лицями
Гашених присків.
Розпадуся на спогади квітчасті
Сірого поміж.
На дорозі твоєї самітності -
Втрачена поміч.
Веремії, що зводи розхитують,
Не заспокою,
Та рудою огорнешся свитою
Тепло-м'якою.
І залишить захочеш видіння те.
Fata morqana...
Нецілована і необійнята
В полі розтану.
Тільки промінь зіллється шарлаховий
З хвилями жита.
То лисиця моя перескакує
З літа у літо.
