Снігом застелені, небом плетені Гори стоять в заметіль. Та лиш сонце пригріє їх піки — Збудить води п'янкий хміль. Рясно стікатиме краплями поту На подорожнє чоло. І потік каменів грізного рокоту — Вибухне пам'яттю тло.
ID: 1046674 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 29.08.2025 15:55:22 © дата внесення змiн: 29.08.2025 16:02:32 автор: Ангеліна Спільник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie