МРІЇ
Ну що уявний милий друже друже,
Ми знову разом в інтернеті.
Що нас штовхає в нього дуже?
Можливо є якісь прикмети?
І ніч, і ранок, і вечеря...
А ми шукаєм там чогось.
Немов відкриє хтось ті двері...
І ми...ось-ось... обіймемось.
Не будем навіть сперечатись.
Бо ми сказали вже усе.
О, як приємно помовчати.
Коли у мрії нас несе.
І не лякає хай нас старість.
Бо ми не бачимо її.
Нехай віддасть нам що осталось.
Ми не забудемо ці дні .
Та жаль , що це лиш тільки мрії.
Ми відпустили ті часи,
Коли могли без мрій, на ділі
Побути вдвох, забувши все ...