Ода До Місяця ( Сапфічна строфа , цезура на 5-ому складі)
- υ - υ - υ υ - υ - υ
- υ - υ - υ υ - υ - υ
- υ - υ - υ υ - υ - υ
- υ υ - υ
Сяйво в місяці грає так примхливо,
Крізь водоймів хвиль обливай світило!
Справжній наче мед, із потужной силой
Шлях увесь видний.
Гляну зорі як ,він свої, крізь ночі,
На мене з гори посипає сині,
Жест в трикутник свій я складаю руки,
В напрям до тебе!
З орденом мої все таємні знаки ,
Що вкладаю в світ : я за всіх молюся,
А над кожним щит хто про це і гадки,
Зовсім не має.
І душі обрав сторону лиш світла,
Що від тебе ллє, місяце перлинний,
Захищай мене всіх моїх братимів,
Хоч і не схочеш!
