Того чекати треба, хто - прийде,
Та - розмовляти з тим, хто - чути вміє,
І - вислухати, час - завжди знайде,
Мовчати, - можна з ним, бо - розуміє.
Хто - хліб розділить, радість і печаль,
Сумує - разом, у глибокій тузі,
Примчить на поміч в неймовірну даль:
Це - наші справжні, найвірніші друзі.
Яка б година не прийшла важка,
У цім житті, що - так минає стрімко,
Товариша - простягнеться рука,
Відчується: надійність і - підтримка.
Найкращих друзів - залишає час,
Із тих, кого колись ми обирали,
З якими дружба поєднала нас,
Так, що ми з ними - рідними вже стали.
