Нема доріг, які ведуть назад,
Та є такі, які ідуть по колу.
Навіє спогад пізній листопад
Про те, що не повернеться ніколи.
Осінній дим і яблуко в траві,
Дощі, в яких ще не було печалі.
Горить вогонь, а іскорки живі
Зникають в потойбічному порталі.
В той світлий час ще не було проблем,
Ще доля обіцяла подарунки.
І аромат рожевих хризантем,
Мов поцілунок юної чаклунки.
... Картини ті туманом затягло,
Життя малює зовсім інші речі.
Згадаймо все прекрасне, що було,
Хоч день короткий, але ще не вечір.
Бо є любов, що збереглась в душі,
Ще є чебрець, і ніжний спокій м'яти.
Гарячий чай... хоч за вікном дощі,
Твій Всесвіт - тут! в теплі твоєї хати!
