Нема доріг, які ведуть назад

Нема  доріг,  які  ведуть  назад,
Та  є  такі,  які  ідуть  по  колу.
Навіє  спогад  пізній  листопад
Про  те,  що  не  повернеться  ніколи.

Осінній  дим  і  яблуко  в  траві,
Дощі,  в  яких  ще  не  було  печалі.
Горить  вогонь,  а  іскорки  живі
Зникають  в  потойбічному  порталі.

В  той  світлий  час  ще  не  було  проблем,
Ще  доля  обіцяла  подарунки.
І  аромат  рожевих  хризантем,
Мов  поцілунок  юної  чаклунки.

...  Картини  ті  туманом  затягло,
Життя  малює  зовсім  інші  речі.
Згадаймо  все  прекрасне,  що  було,
Хоч  день  короткий,  але  ще  не  вечір.

Бо  є  любов,  що  збереглась  в  душі,
Ще  є  чебрець,  і  ніжний  спокій  м'яти.
Гарячий  чай...  хоч  за  вікном  дощі,
Твій  Всесвіт  -  тут!  в  теплі  твоєї  хати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: majra