Так сонячно ще не було ніколи!
Хоч навкруги пронизливі дощі.
І осінь вже була за видноколом,
Та сяйво літа сяяло в душі.
Бо тільки вчора ти ще був на фронті,
А зараз йдеш до мене по стерні.
Я бачила тебе на горизонті,,
І мов би крила виросли мені.
Велика радість бігла через поле,
Маленький ангел тішився, що встиг!
...Такого щастя не було ніколи,
Як те було - в обіймах дорогих!
