Ось і осінь, товариство, ось і осінь!
У туманах сивих губляться літа.
Береже моя їх пам'ять ще і досі,
Та хода чомусь давно уже не та.
Обсипається з гілок пожухле листя.
Занімів осінній парк у забутті.
Лиш вітри усюди носяться зі свистом.
Ледве жевріють алейні ліхтарі.
Ось і осінь бурштино́ва, ось і осінь!
Закотилися за обрій теплі дні.
Береже моя їх пам'ять ще і досі,
Тільки мжичить небо зимними слізьми.
Попри мрячку, йду на зустріч із минулим.
Шепче клен мені про спогади свої.
Попри час, його і досі не забула.
Бо і ми колись були з ним молоді.
Ось і осінь, товариство, ось і осінь!
Сіє фарбами чаклунка золота.
Ще повернеться до нас весня́на просинь.
Не повернуться лиш юності літа.
Ось і осінь!
26. 10. 2025 Л. Сахмак (Сахарук-Маковей)
