Ще одна творча робота з паном Олександр Древаль
НЕ ЙДІТЬ ІЗ МРІЙ
Зітхає дощ. Все. Крапка. Епілог.
Противиться лиш серце фактам лунко.
А пухирці калюж -- немов малюнки:
Під парасолькою навіки вдвох.
Як наче не було страждань, гіркот.
Вразлива скрипка щось доводить вітру.
Розтопить лід. А зливі сльози витре.
І з криком нот ущухне біль от-от...
Приспів:
Штормило...
Краплі рвали душу й сукню.
І шквалила печаль відлунням нот.
Під парасолькою удвох присутні,
Хоч скрипка не звучить для Вас давно...
Не йдіть із мрій... Найважчий то акорд.
І скрипку чути в самоті несила,
Укрию все, що трепетно любили
Я від очей у тільки наш альков.
Зітхає дощ. Все. Крапка. Епілог.
Мінорить і калюжі й скрипки струни.
Я ж бачу нас, закоханих і юних,
Під парасолькою... Навіки вдвох....
.
