ТОВ "Птахомовна стоголосість"
З банкрутства повертається до строю,
Найгеніяльніша співочість
Залляла ліс увесь собою.
А пошесть чорнокрила заважа,
У смертній млі зачасто небо,
Та не про те би я бажав,
Про інше розповісти треба.
Гарнюще, миле, чорний ніс,
З ім'ям дитинству протилежним,
Його в бліндаж до нас приніс
Гуцул, що від війни залежний.
Воно довірливо і добро,
Нам зазирає всім у вічі,
В цей час у бліндажі хоробро
Відтінь циба окопних свічей.
Плететься так кумедно поміж ніг,
Святе, в грайливім своїм танку,
Та сум в очах його заліг
Й останній мамин зойк під танком.
Те громовидло-Z рвонуло,
Перетворивши день у ніччя,
Собака доню відштовхнула,
Назавш пірнувши в потойбіччя.
Ще довго цуценя скавчало
Біля розчавленого тіла,
У очі скляні заглядало
І бути з мамою хотіло.
Гуцул, який весь світ проїхав,
Наймення "Гільза" її дав.
І наче та дитина рюмсав,
Коли від мами забирав.
ТОВ "Птахомовна стоголосість"
З банкрутства повертається у стрій,
А Гільзин гавкіт лунко вторить
Капелі геніяльній лісовій...
