Створив Бог жінку чоловіку,
Узявши часточку ребра,
Щоб з ним у парі аж до віку
Вона щасливо прожила.
З ребра, що взяв із його тіла,
Немов продовження й завжди
Так само мислила, й робила,
Й могла шляхом поруч іти.
З ребра, що в нього під рукою,
Щоби її він захищав,
Щоб милувавсь нею такою
І завжди за руку тримав.
З ребра, що в нього під сердечком,
Щоби її так й називав,
Казав щодня: Моє серденько!
Та вірно й щиро щоб кохав.
Створив Бог жінку чоловіку,
Тож всі по-божому живіть:
Ростіть дітей і аж до віку
Разом удвох цей світ любіть.
звичайно ні з якого ребра Бог жінку не створював ... то так людина передала своє уявлення про цілісність (як єдине ціле) ... я думаю, що Бог створив обох одразу ... а оскільки так, то щоб Разом у житті йшли ... що ви дуже гарно описали
Недавно я в інеті вичитала про те, що історики й вчені зробили припущення, що Едемський сад дійсно існував колись на території сучасного Пакистану. Наскільки це відповідає дійсності, то ніхто вже не скаже.. Дякую Вам за відгук!