Починає маршрут приміська електричка!
Скільки люду і стільки ж тривог і турбот:
Жінка гроші рахує, маленька сестричка
Утішає маля, що їх тягне у рот.
Дві сусідки розказують свіжі новини:
Хто із ким, і куди, що кому продала?
Інша жіночка поряд (оця, без хустини),
Виділялась в юрбі, видно, не із села…
В метушні зазвучала «Червоная рута».
Оксамитовий голос! Це був баритон.
Вмить немов розчинилась буденна отрута -
У вагоні неначе розвиднівся фон.
За вікном чоловік задивлявся на сходи
І незчувся, як пісня торкнулась зівак.
Бабця поруч штовхнула: «Як ловко виходить!
Мов по радіо! Гарно! Ви справжній співак!»
«Справжнім був я давно!» … й полетіли картини:
«Я - далекої Грузії втрачений син,
Після школи служив. Потім - до України!»
«Оце ж треба таке, то ви ще і грузин?»
«В циркове кілька років топтав я стежинку,
Працював, заробляв чималих грошенят.
В літнім парку зустрів раз свою Катеринку,
З нею разом у парі - уже п’ятдесят.
З «Укрконцертом» поїхав на довгі гастролі,
По півроку скитались по світу в путі,
Я таким був щасливим і дякував долі,
Бо на сцені завжди - наче риба в воді.
Катеринку залишив саму, при надії,
Я писав їй листи, але це все не те.
Як вернувся, то вражений був від події,
Мій маленький Вано робить кроки, росте.
Пропустив головне все: вагітність, пологи,
Перший зуб… І зі сцени пішов назавжди!
Далі рівно стелились сімейні дороги
Вже без пісні… Бо більш не вернувся туди.
Довгий час я не слухав програми, концерти,
В гаражах все життя, хоч солідний вже вік…
Як же важко було і хотілося вмерти…
Ви пробачте, що піснею вас відволік!»
***
Час пройшов, запросила я Важу* співати,
Бо поїздка у серці залишила слід.
Заслужив за чекання достойної сплати -
Аби голос зі сцени полинув у світ.
*Лосаберідзе Важа Іванович – у минулому співак, артист «Укрконцерту»
28.11.2024
