Не шукайте Господа на небі,
В храмах - їх багато на землі.
Скрізь наш бог, як літо -в рідних вербах,
Яко сонце в хлібі на столі.
У душі він - радістю й бідою,
Він і там, де жде людину гріб...
Чому ж верби плачуть над водою,
Бідному гірчить насущний хліб?
