Усе набридло, все дістало,
Усі до всіх байдужі стали.
Плітки ковтають як харчі
І тонуть у своїй брехні.
Усе покину, заберуся.
Й сюди я більше не вернуся.
Подалі від очей людських,
Мені не зручно серед них.
Усе проходить і минає,
Та з пам’яті не все зникає.
Й куди б життя не занесло,
Я буду в пастці все одно.
