Нашого щастя ключі
Маревом стали вночі.
Біль заколисував сум
І роздирав безліч дум.
Листям стежки замело,
Наче тебе й не було.
А чи були тоді ми?..
Падало небо грудьми,
Осінь накрила плащем,
Сіяла зрілим дощем.
Кожен звернув у свій бік.
Ми розлучились навік.
Краплі лилися з висот,
В пам’яті той епізод… 7/03/16
