Пісок притрусив каравани, колони
Верблюдів спокійно ступали до цілі.
Крізь золото спеки, крізь всі заборони
Вони прямували - із смертю зустрілись.
Купці-туареги вмостились на дюнах,
Вдивляючись в мертву красу шляхів диких.
Лиш кількадесят кілометрів - і в сумі
Отримають воду, харчі, своє лико,
А поки що слід і дорога далека...
***
За дюнами тихо фенеки фиркочуть,
Чекаючи тільки на здобич і ласку.
І жоден купець зла не робить - не хоче,
Бо це лисеня насиналося часто.
І знову дорога коштовностей, спецій,
Але ще нікому вона не набридла.
Довіра верблюду є - він мов фортеця,
Бо хоч і є пекло, купець все ж не згине.
На римських колонах гніздились лелеки...
***
Торгівля - це річ проста і небезпечна,
Та часто товар дорогий споживався.
Тому якщо хтось привезе мішок спецій -
З пригодами й грішми назавжди зостався.
01.08.16
