Не греби все під себе,
Не живи із олжею,
Бо колись же урветься твій шлях.
Не прийме тебе небо
Із брилою-душею,
Не воскресне до вічності прах.
Відчини в світ віконце,
Упусти в душу сонце,
Хай засяє мільйонами руж.
Вмий обличчя росою,
Вийди в світ із косою,
Покоси усе лихо довкруж.
У Всесвітнім огромі
До добра будь до охочим,
Відшукай в нім буття свого суть.
Хтось в біді? Йди на поміч,
Вирви з коренем злочин.
Просто в світі ЛЮДИНОЮ будь!
Вдивляюсь у небо безкрає,
В хмаринок пухнастих бескиди.
Туди десь дорога до Раю
Веде поміж зоряним пилом.
Так хочу вгадати ту стежку
У всесвіті щоб не зблукати,
Як прийде вже час мені грішній
До Бога колись мандрувати.