А зорі сипались із неба,
Як з ночі в серпні...
Загадувати вже не треба,
Бо дні нестерпні...
Ні я, ні ти - ми не зуміли,
Хоча навчались,
І руки свої відпустили,
Як і не брались.
Не чуєш ти мене давно,
А почуття уперте,
Тому лишило нас воно
І пам\'яті не стерти?
Не бачу я очей твоїх
Бо у моїх є сльози,
І вітер щастя вже притих,
І зникли грози.
І ні про що я не жалкую,
Серце моє палає,
А губи я твої малюю,
Чому-я і сама не знаю...
