Врожайно вишні зацвіли:
Їх білий колір перемоги —
З короткочасної імли,
Що рясно упаде під ноги.
Тоді завершиться пролог —
І розпочнеться довга п’єса,
Яку щороку ставить Бог
І де весна — завжди принцеса,
А літо, осінь і зима,
Немов заслужені артисти:
У них ніколи гри нема,
Є горе й щастя особисте.
