скоро я стану вітром,
й зникнуть умить кордони.
знаєш... буває прикро,
обійматися на перонах.
скоро я стану небом,
і буду з тобою поряд.
ти скажеш : та ні! не треба!...
а я снігом впаду у горах.
хотів би землею стати,
чув би, що ти зі мною.
відкриваєш нові стежки,
впевненою ходою.
бути тобі вогнем,
обіймами обігріти.
лише завдяки тобі,
я знаю, що сонце світить.
