Чим вона так завинила,
Світе мій ясний, тихий та милий,
Що ти їй ламаєш крила,
Що ти все в клапті та в попіл?..
Бо жила на повну силу,
Бо відчайдушно любила,
Бо все, що могла, робила
І не відкладала на потім?!
Вона не покине палити,
Не серце - хоч руки зігріти
Дай їй, мій тихий світе.
