В моїм серці живеш, кохана,
Тобі пісню свою напишу.
Ти немов ця квітка весняна,
Тебе в своє життя запрошу.
Пр. Ти моя доля, що лине з неба,
А твоя краса, як зірка горить.
В тобі, кохана, моя потреба,
А від любові серце аж щемить.
Ми будем впиватись коханням,
А ніч заховає стосунки.
І заснемо перед світанням,
Бо ж гарячі твої поцілунки.
Як промінь сонця зігріваєш
Розтривожила мою ти кров.
Ти віддано мене кохаєш,
Така неземна твоя любов.
Віктор ВАРВАРИЧ