Знову сльози вночі, сльози вдень, сльози зранку, це душа так кричить, майже безперестанку! У життя сумний зміст, постраждалих мільйони, не ховаємо сліз, коли біля ікони... А безвихідь не лють, як надія остання, знову сльози течуть, це душевні страждання...
