Шановні автори!
💝Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи знаково-символічною (евокативною) метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів, тобто нових семантичних зв'язків між мовними одиницями шляхом метафоризації чи метонімізації тексту.
Термін вживається у багатьох значеннях. Поезія зазвичай протиставляється прозі. Часто поезія поєднується з іншими видами мистецтва, тоді виникають проміжні жанри на кшталт поетичного епосу, поетичної драми, поезії в прозі.
Ось невеличка пам'ятка про правила створення поезій від мене.
Своїми доступними словами.
📍Поезія це завжди ритмічне, повторюване впродовж вірша чергування наголошених і ненаголошених складів.
Порада №1
НЕПРАВИЛЬНІ, неточні і прості РИМИ, які бажано НЕ ВЖИВАТИ:
📍1) ДІЄСЛІВНІ РИМИ — НІ!
Піду — віднайду (два дієслова)
Можна напр:
ПіДу — ДУм
ПіДУ — відчайДУх
ПіДУ — просТУ
📍2) ПРОСТІ і ЧАСТО ВЖИВАНІ РИМИ
Небо — треба
Літо — квіти — діти
Любов — кров — знов
Сонце — віконце
Осінь — просинь
📍3) ЗАНАДТО СХОЖІ, ДУЖЕ ТОЧНІ РИМИ
СИЛі— безСИЛі
ЗбОЛЕНЕ — знедОЛЕНЕ
Двоє — обоє
ПоЧАТКИ— заЧАТКИ
ВсюдисУТНІЙ — могУТНІЙ
📍4) НЕТОЧНІ:
ГруДЕЙ— чуЖЕ
сОнце — сЕрце
📍5) КОРОТКІ
Бій, рій, мій, сій
📍6) ПЕРЕЛІКОВІ
Морів, полів, садів, лугів
Твоїх, моїх, своїх
Молодий, золотий, непростий
Синів, батьків
Кабачок — часничок
Далечінь — височинь
📍7) З ПОДВОЄННЯМ У ЗАКІНЧЕННЯХ
кохання — чекання
Волосся — колосся
Прозріння — коріння
📍8) ЗАНАДТО СХОЖІ, ДУЖЕ ТОЧНІ РИМИ
СИЛі— безСИЛі
ЗбОЛЕНЕ — знедОЛЕНЕ
Двоє — обоє
ПоЧАТКИ— заЧАТКИ
ВсюдисУТНІЙ — могУТНІЙ
📍9) В ОДНОМУ ВІДМІНКУ і РОДІ
орлами — панами
Крайнощі — радощі
Тіло — діло
Можна напр:
Орлами — незламних
Крайнощі — радощів
Тіло — ділом
Приклади підбору рим:
нЕбо — для сЕбе
лІто — розлИто, орбІти, зіргІте
ЛобОв — зборОв, либОнь
сИлі — вИлив, іскрИло, мірИлом
ЗбОлене — з кОренем, протОрені, на о'лені
КохАння — дивАні, старАнний
ЧужЕ — невжЕ
МорІв — загорІв, прорИв, зазорІв, угорІ
сОнце— сОн цей, оборОнців
гІдність — погІдно, всюдихІдний
СтихІя — радІю, пересІє, у вІях
ДалечІнь — спочИв
Автор Ірина Калина.
Порада №2
#Вчимося_з_ІриноюКалиною
Шановні поети!
❗Кожен знає, щоб написати рядочок вірша, треба відкоригувати ритм, тобто зробити так, щоб всі рядочки читалися у одному ритмі.
📍Для цього ми "граємо" словами: підбираємо слова з потрібним наголосом, або міняємо слова місцями.
📍Іноді ну ніяк не виходить, не вистачає, наприклад, одного складу.
Тоді ми підбираємо односкладове слово, яке начебто підходить за змістом.
📍А от читачу воно "ріже" слух, бо можна було б уникнути накопичення слів.
Розглянемо на прикладах із групи Всеукраїнська Поетична Родина, щоб було конкретніше і зрозуміліше.
✍️Зрозуміли ціну ВЖЕ ЖИттю
❗Якщо прибрати слово ВЖЕ, то зміст залишається, а це означає накопичення слів.
📍А ще: ВЖЕ ЖИ — такий збіг називають небажаним звукописним повтором або простіше —
евфонічною вадою (порушенням милозвучності).
✍️Суть натиснутого ВЖЕ курка
📍"Натиснутого" курка, це і є вже натиснутого, тобто, якщо прибрати ВЖЕ зміст залишається.
✍️Бо купання ВЖЕ мліє на лежанці,
📍Тут накопичення двох слів БО і ВЖЕ,
якщо будь яке з них прибрати, зміст залишиться, а наприкінці попереднього рядка можна поставити тире.
✍️І Санта прийШОВ ВЖЕ по СНІЖній дорозі
📍Теж саме, небажаний повтор і можна прибрати без втрати змісту.
✍️Щоб могло у нас настати ВЖЕ ЖИття нове
📍Аналогічно
✍️І кашкета замет (вже)(ОН, спосіб заміни) надів набакир
У водицю у річці (вже таки)(вночі, спосіб заміни) закували (накопичення)
На льодянках (вже діти)(малеча, спосіб заміни) летять залюбки
❗Такі слова ще називають "милицями".
📍А перевагу надають довгим словам замість поєднання декількох коротких.
Творімо сучасну поезію разом!
Порада №3
#Вчимося_з_ІриноюКалиною
Повторення вивченого матеріалу
❗УОСОБЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ У ВІРШАХ
📍Часто у віршах ми описуємо людей.
Даємо оцінку їх діяльності, поради, настанови, відношення до них.
Є такі теми, де доречно уособити героїв вірша: присвяти, вірші-зізнання у коханні, або вірші про себе.
Тоді ми використовуємо Імена, займенники Ти, Ви, Я.
І це буде зрозуміло.
✍️Я в цій безмовній тиші загублюсь.
📍Якщо треба відокремити частину людей від загального МИ, ВИ, треба обов'язково розшифрувати, кому це написано.
✍️Хто чути бажає – почує і шепіт,
Хто бачити хоче – побачить у тьмі.
📍Нещодавно трапився вірш, де було сказано, що всі МИ (м'яко кажучи) заблудші душі. Так не можна! МИ всі різні. МИ, якщо немає посилання, хто саме, це означає ВСІ.
✍️Висихають заблудлі в глухому куті наші душі...
✍️А ми себе запродали, глухі ми, та сліпці.
❗Один не може казати за всіх!
Першочергово питаємо у себе: який Я?
Неприпустимо узагальнювати ВСІХ до чогось одного конкретного.
Якщо немає конкретики, тоді інша справа. Наприклад:
✍️Творіть добро! Його в нас так бракує!
✍️Ми є українцями, значить — встоїмо!
❗Часто поети пишуть про політику.
Те ж саме. "Вони всі...."
Ми не можемо знати, що ВСІ думають, роблять, які вони!
Це неприпустимо. Можна сказати: деякі, нечесні, хабарники і таке інше. Але не ВОНИ! Не ВСІ!
📍Ще у присвятах комусь автори забувають вказати, кому це. І звертаючись у вірші на ТИ до певної особи без означення, нівелюють цінність присвяти. А читача вводять у ступор: кому ж це, про кого?
📍Якщо автор таким чином намагався узагальнити конкретний образ, то обов'язково треба на це вказати.
📍Також узагальнення недоречне і у цих словах:
✍️Болить і серце, і на серці гірко,
Чи за кордоном нас ніхто не зрозумів?
❗Висновок такий: не узагальнюймо там, де потрібна хоч якась конкретика.
📍Голослівні звинувачення "їх всіх" не підтверджені доказами, це наклеп.
📍Поети не мають опускатися до рівня "диванних" критиків. Поезія це не плітки!
Творімо якісну сучасну поезію!
Автор Ірина Калина
Порада №4
КІЛЬКІСТЬ СКЛАДІВ У РЯДКАХ
РИТМ
РИМУВАННЯ
❗КІЛЬКІСТЬ складів у рядках має бути однакова у римованих рядках впродовж всього вірша до кінця!
❗Це НЕПОХИТНЕ правило!
📍Виняток становлять скорочені рядки, але й вони мають бути періодично повторювані у кожній строфі!
✍️Напр:
8
9
8
9
І так до кінця вірша!
Або
8
9
8
З
📍І так має бути у кожній строфі!
Схема вірша має виглядати так, напр:
Чол 8
Жін 9
Чол 8
Жін 9
📍Впродовж вірша!
РИМУВАННЯ:
📍Додаю пам'ятку про римування, створену для нас Марисею Ластівкою.
❗ТИПИ РИМУВАННЯ І ВИДИ РИМ
✔️ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ!
(можливо, комусь стане у нагоді)
◾ТИПИ РИМУВАННЯ
🔶СУМІЖНЕ (парне) римування (ААББ)
✍️Била, терзала доля обох... (А)
Хочу пліч-о-пліч тільки удвох. (А)
Брила на грудях, пекло тріщить... (Б)
Виборім волю хоч би на мить. (Б)
(Марися Ластівка)
🔶 ПЕРЕХРЕСНЕ римування (АБАБ)
✍️Не поливай чужої квітки, (А)
Коли своєї не зберіг: (Б)
Зірвав сухі пелю́стки вітер, (А)
На листя випав мокрий сніг. (Б)
(Марися Ластівка)
🔶 КІЛЬЦЕВЕ (оповите) римування (АББА)
✍️У ціле не з’єднались половини, (А)
І доля напророчила своє... (Б)
А поки час можливість надає – (Б)
Побудь зі мною ще хоча б хвилину... (А)
(Марися Ластівка)
🔶 МОНОРИМА (наскрізне римування)
✍️Вулкан закипає, нерви оголені... (А)
Отруйним коханням прокляті долею. (А)
Гарячі серця, затьмарені голови... (А)
Чимало бар’єрів разом подолано! (А)
(Марися Ластівка)
◾ВИДИ РИМИ:
🔶ЧОЛОВІЧА (окситонна) називається така рима, в якій наголос на останньому складі.
✍️Брудом по тілу, осуд людéй,
А почуття – єдиний трофéй.
Смішно, водночас сльози в очáх,
Про́йдуть роки – залишиться прáх...
(Марися Ластівка)
🔶ЖІНОЧА (парокситонна) називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі.
✍️Ви не судіть людської дóлі
І не кажіть комусь, як трéба –
У всіх нас різні в світі рóлі,
Свої у кожного потрéби.
(Марися Ластівка)
🔶ДАКТИЛІЧНА РИМА — співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю.
✍️Говоримо часом різними мóвами, Встаємо, як впали, знову і знóву ми.
Страждання від болю є невимóвними...
Шугою покрита стежка зимóвою.
(Марися Ластівка)
📍Почнемо з основного правила:
❗ВСІ СКЛАДОВІ ВІРША МАЮТЬ НЕУХИЛЬНО ПОВТОРЮВАТИСЯ ВПРОДОВЖ ВСЬОГО ВІРША В КОЖНІЙ СТРОФІ ДО КІНЦЯ!
📍ВИНЯТКИ МАЮТЬ ТВЕРДІ ФОРМИ, ДЕ ПРАВИЛАМИ ЗАКРІПЛЕНЕ ОСОБЛИВЕ РИМУВАННЯ.
📍Це означає, якщо у 1 строфі задане римування, напр:
Чол
Жін
Чол
Жін
📍То таке римування має йти у кожній строфі до кінця!
📍Часто поети гублять послідовність римування у наступних строфах, або використовують інше римування після заданого. Це неправильно!
Розглянемо приклад:
✍️СНІДАНОК
Ніч горобина із півнем втекла за город,
Ранок червневий виспівує гулом бджолиним.
Диво із печі чарує — парує хлібина.
Вибухне клямка у сінях, торохне цебро.
Баба охрестить поживу хрумку мимохіть,
Перший шматок відламає, як завше, малечі.
Пахнуть життям «помережені» руки старечі...
Чом мимовільно сльоза золота затремтить?
📍Тут йде римування:
Чол (наголос на останньому склад)
Жін (наголос на передостанньому
склад)
Жін
Чол
І кількість складів:
13
14
14
13
📍І прослідковується у обох строфах.
📍Якщо б строф було, напр, 7, то так мало би бути у всіх сімох строфах!
📍Тобто формула вірша така:
Чол 13
Жін 14
Жін 14
Чол 13
📍У обох строфах!
З римування розібратися легше.
З ритмом складніше.
✍️РИТМ:
❗Періодичне чергування наголошених і ненаголошених складів. Один період називається — СТОПА.
📍Періодичність ритму визначає розмір.
✍️Для того, щоб відчувати ритм, для початку маємо навчитися його прописувати у схемі.
📍Хоч як це не важко буде, та все ж необхідно.
Вже потім ритм відчуватимете на слух.
✍️Розгляньте приклад:
Ніч-го-ро-би-на-із-пів-нем-втек-ла-за-го-род,
|√~~|√~~|√~~|√~~|√ (13 скл, 4 стопи, 1 неповна стопа)
Ра-нок-черв-не-вий-вис-пі-ву-є-гу-лом-бджо-ли-ним.
|√~~|√~~|√~~|√~~|√~ (14 скл, 4 стопи, 1 неповна стопа)
📍Читаємо ритмічно із потужністю на наголошених складах.
📍Одночасно малюємо ритм долонею:
На наголошеному складі підіймаємо пальці вгору, на ненаголошених — вниз.
❗Хто не зрозуміє, подивіться відео з уроком.
✍️Розберемо наступні приклади:
Під знаком Лева народилась я.
|~√|~√|~~|~√|~√|
Сіяли зорі в небі, мов свічадо.
|~√|~√|~√|~√|~√|~
📍ямб
Іще одна осінь, іще.
|~√~|~√~|~√
Додасть сивини і не спиниш.
|~√~|~√~|~√~|
📍Амфібрахій
Де ж тепер заглядатме вечір самотній? У пустку?
|√~√|~~√|~~√|~~√|~~√|~
Він любив роздивлятися сонні обличчя у вікнах.
|√~√|~~√|~~√|~~√|~~√|~
📍Анапест
Тут перший склад йтиме ненаголошеним за розміром.
Автор Ірина Калина
Порада №5
📍Сьогодні ми розберемося з трьома темами.
📍СЛОВА-МИЛИЦІ
📍РЕФРЕНИ
📍КОРОТКІ РЯДОЧКИ У ВІРШАХ
📍1) СЛОВА-МИЛИЦІ
Для того, щоб у вірші створити потрібний ритм, нам потрібно розташувати наші слова у рядочках так, щоби наголошені склади чергувалися з ненаголошеними у певному порядку.
Інколи у цих словах може не вистачити складу або двох.
То що ж робити?
Ми починаємо шукати односкладове або двоскладове слово. І добре коли це слово пов'язується зі змістом і є доречним.
Але інколи ми беремо коротке слово, просто щоб заповнити прогалину.
Я сумлінно шукала такі приклади у своїх творах, але майже всі давно відредаговані.
І тоді я згадала про макети двох давніх-предавніх моїх збірочок, які зберігаю для пам'яті, бо якості там ніякої ще немає.
І знайшла декілька прикладів
✍️Зачекай ще, осінь, не іди ,
До душі мені ще літня ніжність.
📍(Можна замінити:
Бо в мені співає літня ніжність)
📍Тут окрім милиці, слово Ще невиправдано повторюється.
Наступний приклад:
✍️Запитала донька: «Що таке та любов? (Як відчути любов)
Як її розпізнати, щоб одразу навіки?
Щоб скипіла у серці холодному кров,
Щоб (І)коханням були переповнені ріки?»
📍Слово ТА і є милицею.
📍І тут присутня банальна рима любов -кров, і слово ЩОБ тричі повторюється.
✍️Сплять в садочку птахи і мурахи,
У шпаринках заснули комахи.
Колискову всім мами співають,
Дітлахи уві сні всі зростають!
📍Слово-милиця ВСІ,
📍Дієслівні рими
2) СКОРОЧЕНІ РЯДОЧКИ
✍️Яблучний спас
Проминув вже і яблучний спас…
Це до осені дороговказ.
Він вшановує дні повсякчас
ЗЛАТОМ.
І за щедру родючість ланів,
За рум’яні плоди із садів,
За чаруючі спогади див(одна част мови)
РАПТОМ
Дощ зволожить городи й лани,
Сповнить соком смачні кавуни,
Кине роси на трави рясні
НІЖНО…
Там, де ранами вирви болять,
Де понівечена благодать,
Буде кіптяву він відмивать(скорочене)
СПІШНО…
📍Скорочені рядочки мають бути однаковим за складами і римуватися впродовж вірша.
3) РЕФРЕНИ
📍РЕФРЕНИ, це повторення певних слів, рядочків, які містять в собі головну думку, або звернення, вигуки.
Можуть бути у вигляді приспівів, повторюваних рядочків у кожному катрені, повторюватися на початку і кінці віршів. РЕФРЕНИ підсилюють важливість певної думки.
✍️Вишивай мені, мамо, сорочку
📍(Рефрен-приспів)
Розцвітуть намальовані маки,
З ними мальви і ніжна волошка...
Вишивай мені, мамо, сорочку,
Буде в мене вона – найдорожча!
Вишиванко моя, вишиванко,
Руки мамині долю тримають.
«Хай лиш сонячні будуть світанки» –
Для дітей тільки щастя благають!
Одягну вишивану сорочку,
І теплом вона серце зігріє...
Берегтиму для сина і доньки,
Хай забуваються всі їхні мрії!
Вишиванко моя, вишиванко,
Руки мамині долю тримають...
"Хай лиш сонячні будуть світанки» –
Для дітей тільки миру благають!
Бережімо свою ідентичність,
Свою волю і мову родинну!
Вишиваного слова величність!
Бережімо свою Україну!
Вишиванко, моя вишиванко,
Руки мамині долю тримають...
«Хай лиш сонячні будуть світанки!» –
Для дітей тільки волі благають!
✍️ПОЦІЛУЮ ТВОЇ ЩІЧКИ
(📍Рефрен-рядочок впродовж вірша)
Поцілую твої щічки,
Оченятка. Так люблю!
Найдорожче в світі личко!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Мій манесенький промінчик,
Що розвіював пітьму!
Володимир, мій онучок!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Серденько моє – для тебе,
Лише згадками живу!
Наче відібрали небо...
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Хай тобі всміхнеться доля!
Я у Бога попрошу...
Не зломити нашу волю!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Ти повернешся, я вірю!
Міцно-міцно обійму!
Колихаю я надію...
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
✍️ЦЕ ВІЙНА
(📍Рефрен-слова впродовж вірша)
Це війна! Чи ти знаєш, мій вітре,
Що гуляєш так вільно у полі?
Це війна знов бавовною квітне,
У тих квітах – і жахи, і болі...
Це війна! Знай, привільний мій вітре,
Напинай нам тугіше вітрила!
Ти не думай, обдурений світе,
Що війна нашу міцність зломила!
Це війна! Та чи можна нас, вільних,
Нахиляти сильніше додолу,
Нахиляти надійних і вірних,
Увірватись з мечами до дому?
Це війна! Проти нас й України,
Проти тих, що віками у світі!
За життя, і за небо блакитне,
І за те, щоб сміялися діти!
Це війна! Чуєш, друже мій вітре?!
Дмухай ніжно на спечені рани...
І хоч ворог біснується – вірте!
Бо за нами і воля, і правда!
✍️СВЯТА УКРАЇНКА
Ти – матір, ти – жінка! Свята українка!
Твої колисанки, вечірні співанки,
Героїв малих колисали до ранку.
Ти – матір! І серце твоє із жаринки
Крізь груди молочні у долю дитинки
Своєї любові зронило частинку!
Ти – матір! Було би тобі і не знати,
Як куля чужинська летіла вбивати,
Рідненьку кровинку життя позбавляти!
Ти – матір! І сльози солоні пекучі
З молитвою ллються такі неминучі,
Рвучи закривавлене серце болюче…
Ти – матір! І віку тобі б доживати,
Дітьми і онуками тішачись, дбати,
Не землю святими сльозами вмивати…
Порада №6
Останнім часом дуже розповсюджене твердження,що наша мова солов'їна, співуча. Всі чули, та не кожен знає чому так є. Бо наша мова побудована таким чином, щоб ми могли уникати важких збігів приголосних. І це правда, розмовляючи, ми на несвідомому рівні ставимо слова в такій послідовності.
Інша справа — вірш. Щоб досягти ритму, доводиться змінювати позиції слів, що іноді призводить до збігів приголосних.
У чіткому ритмі автори не помічають цих збігів, а читачі помічають. Бо читаючи вперше вірш, ми ловимо його ритм повільніше, і тоді спотикаємося на таких збігах. Збіги бувають різні, одні легше вимовляти, інші важче.
❗Наша мета: навчитися розпізнавати збіги, і виправляти такі позиції.
📍...зріюТЬ В Садках зріюТЬ в Тіні, Щасті
📍підпиС Слід підпиС ДНів
📍сліД В Душі сліД В КРаю
📍деНЬ ЗВітує деНЬ ШТРикає
📍говориТЬ Щиро говориТЬ ХРипко
📍моВ ХВилі моВ СВої
📍СвіТ СВоїх свіТ ТРивог
📍снігоМ ВМивались снігоМ БРало
❗Головне: якщо збіг легкий у звучанні можемо залишити, якщо важкий, намагаємося змінювати.
📍НАСТУПНІ теми об'єднаємо в одну.
Але перед поясненням хочу сказати таке:
Поезію ми часто відносимо до мистецтва, так і кажемо: малюю словом.
Та все ж різниця між художником і поетом значна. Якщо художник може продати свій "чорний квадрат", може творити як Пікасо та інші, то поет залежить від певних рамок.
Будь яку "каляку-маляку" можна видати за новий жанр, а такий вірш освистають.
Але при тому митець вчиться малювати не один рік, а ми пишемо переважно без навчання. Ось такий парадокс.
📍Який робимо висновок? Якщо поезія мистецтво, то треба вчитися, щоб бути справжніми митцями.
❗ОТЖЕ: СКОРОЧЕННЯ І ПОДОВЖЕННЯ СЛІВ.
✍️Починаєм, встоїм
Нема, заміта
Любить, розкрить
Жить, кричать, балакать, вернуть
✍️Жвавеє
Світлеє
✍️З-за кордону приїдуть додому,
Хто тікав, щойно згине вороже!
Запрацюємо попри утому!
ЛИШ синів повернути не ЗМОЖЕМ…
📍 лише, зможемо
✍️Хоч би той невиправданий жАХ
Не судилось людству ПЕРЕЖИТЬ...
І молитва лине не богАМ –
До землі, бо нині їй БОЛИТЬ!
📍Пережити
📍Дієслівна рима
📍Слабка рима жах богам
✍️Серед пекла ПРОКЛАДЕМ
МИ святу (освячену) СОБІ дорогу!
І здобудемо мечем Перемогу!
📍Прокладемо
📍Ми, собі — накопичення займенників
✍️Там, де ранами вирви болять,
Де понівечена благодать,
Буде кіптяву він ВІДМИВАТЬ
Спішно…
📍Відмивати
📍Дієслівні рими
❗Це неправильні форми слів!!!
❗Уникаємо такого вживання!
Або зрідка так пишемо, не більше одного скорочення на вірш!
❗Щодо подовження слів: пораджу тільки одне, якщо будете подаватись на конкурси, друк —змініть, бо жюрі не прийме такий вірш!
❗НЕВИПРАВДАНЕ ПОВТОРЕННЯ СЛІВ
✍️Знов курличуТЬ В НАС над головами,
НАС вітають дивними словами:
«Не стріляйте, люди, не стріляйте,
На землі НАС рідній привітайте.
📍збіг, повтор нас, стріляйте, дієслівні рими
✍️Нам не пробачать нащадки,
Що боротьба лиш за статки.
Мову свою ми забули,
Мовляв, з дитинства не чули.
Але ж і справді не чули…
Гірше не те, що забул,
Те, що не хочемо знати,
Шану країні віддати.
📍 ДІЄСЛІВНІ, ПОВТОРЕННЯ, НЕПРАВИЛЬНО НАГОЛОШЕНІ
✍️Розтанув лід. І знов тече до серця
Гаряча кров із присмаком кохання,
І зноВ В БРуньках життя святе озветься,
І ми під вербами зустрінемо світання.
📍 КОХАННЯ СВІТАННЯ, Збіг
✍️Духмяний цвіт жаданої весни
В твоєму серці розтривожиВ СТРуни,
Та не чекали ніжності вони,
Були немоВ В ЛЬоду замерзлі шхуни. 📍
✍️В СВіті в кожного правда буває своя,
Та мабуть, від любові мають вирости крила!»📍
❗ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДО УРОКУ 8❗
📍1) УВАЖНО РОЗДИВІТЬСЯ ПРИКЛАДИ І ЗНАЙДІТЬ У СВОЇХ ВІРШАХ ВСІ НАВЕДЕНІ ПОМИЛКИ!
📍2) РОЗБЕРІТЬ ПОДАНІ ВІРШІ НА ВСІ МОЖЛИВІ ПОМИЛКИ.
Автор Ірина Калина, вірші написані до війни.
А МОВА – НЕ ЛИШЕ ЧИЇСЬ СЛОВА
Країна є, а мова ледь жива,
А мова споконвіку в боротьбі.
А мова - не лише чиїсь слова,
То стоголосся правди на землі!
Те стоголосся нині не дзвенить,
Не возвеличує країну на весь світ.
Йому зневіра наша ще болить,
Від поневолення лишивсь глибокий слід.
Але не можна знищити святе,
Бо все одно залишиться жаринка,
З якої полум’я зіпнеться золоте,
З нової щоб почати все сторінки!
Краіна є! І мова ожива!
Її відстоїмо у нашій боротьбі!
Бо мова – не лише чиїсь слова,
То стоголосся правди на землі!
✍️СУМНО…
Сумно, нестерпно мені...
Сумно за долю країни...
Гірко, бо діти її
Зречені роду... І нині
Чую дедалі частіш -
" Що мені та Україна"...
Матінко, ти мене втіш,
Слово те гірше полину...
Мачуха, як не крути,
Все ж то не рідная мати...
Мамо - країно, прости,
Як же тебе врятувати...
✍️ДИВО - ВЕСНА
Сонячним променем, теплою хвилею
Прийде весна!
Птах перелітний повернеться з вирію –
Мати ж одна!
Мовою чистою, рідною піснею
Стріну весну!
Може прокинеться мовонька рідная,
Наче зі сну!
Права не маємо, хоч і не знаємо,
Мову забуть!
Зоре весняная, ластівка вранішня,
Освіти путь!
Сонячним променем зігрій країноньку
Диво – Весна!
В кожне серденько любові зерниночку –
Хай пророста!
Другу зерниночку, мови краплиночку,
Щедро зроси!
А як зійде, кожну стеблиночку
В серці неси!
Автор Ірина Калина
Порада №7
📍Ритм
📍Спондей і пірихій
📍Наголос фактичний і віршевий
Продовжуємо розбиратися з ритмом.
📍Ритм задають наголоси.
Від того, які слова дібрані у рядочку, залежить ритм.
✍️Розглянемо вірш:
За столом зібрались мої друзі,
|~~√|~√~|~√|√~
Кожен встигнути поспішав.
|~~√|~~~|~√
Хоч життя пробігає в напрузі,
|~~√|~~√|~~√|~
До поезії прагне душа.
|~~√|~~√|~~√|
📍Ритм має бути однаковий у всіх рядочках, а тут це не так.
У перших двох рядочках ритм нечіткий.
Щоб вирівняти ритм, треба підібрати інше слово, бо тут слово «мої» стоїть у ненаголошеній позиції, і від того має неправильний наголос «мОї» при читанні.
За-сто-лом-зіб-рА-ли-сь-мо-ї-дру-зі
За-сто-лом-спіл-ку-вА-ли-ся-дру-зі
Пропишемо схеми:
|~~√|~√~|~√|√~
|~~√|~~√|~~√|~
📍Ці схеми я називаю кардіограмками.
Ви бачите, що кардіограмка першого рядочка скаче, а виправленого рядочка — вирівнялася.
📍Розмір виправленого рядочка і двох останніх— амфібрахій.
Потребує доопрацювання другий рядочок.
Я-на-зус-тріч-до-них-пос-пі-шав
|~~√|~~√|~~√|
📍Тепер рядочок став ідентичним за схемою до свого римованого рядочка.
Розберіть таким чином інші куплети:
✍️Один одному глянути в очі,
Прочитати свої вірші.
І впустити весну охоче,
В потаємні куточки душі.
Хай милують нам око квіти,
І вирує весняна ріка,
Все буває: падіння і злети.
Так потрібна нам дружня рука!
Розглянемо, що таке фактичний і віршевий наголос.
📍Пірихій і спондей.
Пірихій і спондей — допоміжні двоскладові стопи.
Які бувають при збігу двох ненаголошених або наголошених складів.
✍️Їй все боліло і пекло у серці:
Країна рідна знов у небезпеці!
Похмурі люди, бо війна на сході
І, як мара, брехня усюди ходить!
|√√|~√|~√|~√|√|~
|~√|~√|~√|~~|~√|~
|~√|~√|~√|~√|~√|~
|√√|~√|~√|~√|~√|~
📍У першому рядочку у першій стопі два наголошених склади поряд, бо ми читаємо виразно: Їй-всЕ.
📍У другому рядочку четверта стопа віршового розміру ямбу містить розмір пірихій, тобто поряд два ненаголошених склади.
📍У четвертому рядочку у першій стопі два наголошених склади, бо ми читаємо гучно: І-Як.
📍Це допоміжний розмір спондей.
Так буває, коли у вірші є довгі слова, або навпаки коротке слово приєднується до іншого.
📍Спондеї та пірихії не впливають на розмір і ритм вірша.
❗Тепер розберемося з наголосами фактичними у словах і розміровими.
Ви вже знаєте, що інколи слова стоять у ненаголошених позиціях.
Це і є розміровий наголос, бо у слові він є, а у вірші при читанні немає.
✍️Ви йдете по життю, як по тій довгій ниві.
~~√|~~√|~~√|~~√|~
📍Слово «довгій»має ненаголошену позицію.
❗Уважно розберіться з цією темою!
✍️Працюємо над своїм віршем.
Пишемо формулу: ж, ч, кількість скл.
Автор Ірина Калина
Порада №8
СТИЛІСТИЧНІ (СИНТАКСИЧНІ) ФІГУРИ
❗Фігури — це прийоми, що створюють емоційність через будову речень, повтори, звуки.
📍Анафора
Повтор на початку рядків чи речень: І день минає, і ніч минає...
Приклади Ірина Калина
❗❗❗Для прикладів взяті вірші, які містять помилки!
Звертайте на них увагу і обгрунтовуйте, чому саме так писати не слід.
✍️Нація сталевих людей
Ми зі сталі! Із крові – живі!
Наші серденька вишиті хрестиком!
Вишивали в любові й добрі
Наші матінки долі нам з вогником!
Чи ми вдома, а чи у бою –
З нами пісня – розрада і зцілення!
І молитва тримає в строю!
Наші сім’ї – то мрій наших втілення!
Ми зі сталі! У складі її –
Переплетені сила із ніжністю!
Всі ми – діти своєї землі,
Що нас живить родинною міцністю!
Ми зі сталі! Вона у боях
За свободу була загартована!
Воля й правда – єдиний наш шлях,
Наша міць запорожцями кована!
Ми зі сталі! Немає вогню,
Що розтопить козацьку згуртованість!
Не пробити відваги броню,
Не скорити нікому нескорених!
📍Епіфора
Повтор наприкінці рядків: Я тебе кохаю. І тільки тебе кохаю.
✍️Поцілую твої щічки,
Оченятка. Так люблю!
Найдорожче в світі личко!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Мій манесенький промінчик,
Що розвіював пітьму!
Володимир, мій онучок!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Серденько моє – для тебе,
Лише згадками живу!
Наче відібрали небо...
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Хай тобі всміхнеться доля!
Я у Бога попрошу...
Не зломити нашу волю!
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
Ти повернешся, я вірю!
Міцно-міцно обійму!
Колихаю я надію...
ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ!
📍Антитеза
Протиставлення понять: Він живий, а я — мертва душею.
✍️Війна між смертю і життям
Щодня війна між смертю і життям...
Смерть серед нас іде із триколором.
Вона вбиває і бере терором,
Заносить косу навіть над дитям...
Життя ж у кожнім місті тріпотить
Жовто-блакитним українським стягом!
Життя – тоді, коли усі ми разом
Наблизить зможем переможну мить!
Життя тоді, коли сміються діти,
Життя – коли не плачуть матері,
Коли, нарешті, сонечко згори
Всіх терористів винищить зі світу!
І здує вітер попіл із землі,
Зволожить дощик випечені ниви.
І українці втомлені й щасливі
Життям оселі звеселять свої!
📍Інверсія
Незвичний порядок слів для виразності: Земле рідна, в тобі моя сила!
✍️Закрийте небо! Справжня ця війна!
Це геноцид вкраїнського відродження!
Невже коли розрушать все до тла,
На захист ми отримаєм погодження?
📍Градація
Нагнітання або послаблення емоцій (поступове наростання/спадання): Благаю, прошу, волаю!
✍️Тільки б не було війни
Чому ж так боляче, чому?
Чому на серці рвана рана?
Скажіть, потрібно це кому?
Життя обірвані зарано...
За всіх загиблих біль пече,
Пече вогненна колисанка!
Своє б підставити плече,
Та я сама сьогодні бранка...
Чому ж так боляче, чому?
Та краще б я пішла зарано.
Щоб тільки б не було плачу
Дітей, що в матерів забрали!
Щоб тільки б не було війни,
Щоб всі у світі зникли війни!
Я нині бранка! Мрії-сни
Мені нагадують, що вільна!
📍Риторичне питання
Запитання без очікування відповіді: Хіба ж можна забути рідний край?
✍️Де схибив світ, хто нелюда зродив?
І хто дав право все йому розрушить?
У світі ж так багато різних див:
Верба, ставок і тихо мріють груші...
✍️За який то гріх…
О Боже сущий, знаю, що Ти є!
Скажи, навіщо дав мені цю душу?
Вона неправди й зла не визнає.
То як війну я витримати мушу?
Коли вбивають діточок малих,
Коли тут скрізь тортури і знущання!
Скажи, мій Боже, за який то гріх
Ти допускаєш людству ці страждання?
О Боже сущий, вірю, що Ти є!
Та все одно лишається питання:
Благословення буде нам Твоє
Чи зло здійсниться? А вердикт – мовчання.
📍Риторичне окликання
Емоційне звертання: О земле моя, святе коріння роду!
✍️Колиска відважних сердець
Моя Україно! Колиско відважних сердець!
До тебе прилину крізь вражі убивчі пости.
У мріях, у думах, у віршах бажання прості –
Щоб плани ворожі скоріше зійшли нанівець!
Моя Україно! Ти в щасті і в горі – моя!
Тобі присягаю не тільки у радісні дні.
І рани пекучі, і вирви вогненні твої
Болять і мені – я ж колиски твоєї дитя!
Моя Україно! Чи знайдеш гетьманський той скарб?
Зловтішні сусіди шукають – не знайдуть ніяк…
У волі й свободі душі української знак!
Здобуде скарби лише той, хто у світі – не раб!
Моя Україно! Хоч доля твоя нелегка,
Надійних синочків і дочок зростила собі!
Вони не покинуть державу свою у біді!
Бо зброю надійно тримає синівська рука!
📍Риторичне звертання
Звертання до неживого, відсутнього: Україно моя, люба ненько!
✍️Це війна
Це війна! Чи ти знаєш, мій вітре,
Що гуляєш так вільно у полі?
Це війна знов бавовною квітне,
У тих квітах – і жахи, і болі...
Це війна! Знай, привільний мій вітре,
Напинай нам тугіше вітрила!
Ти не думай, обдурений світе,
Що війна нашу міцність зломила!
Це війна! Та чи можна нас, вільних,
Нахиляти сильніше додолу,
Нахиляти надійних і вірних,
Увірватись з мечами до дому?
Це війна! Проти нас й України,
Проти тих, що віками у світі!
За життя, і за небо блакитне,
І за те, щоб сміялися діти!
Це війна! Чуєш, друже мій вітре?!
Дмухай ніжно на спечені рани...
І хоч ворог біснується – вірте!
Бо за нами і воля, і правда!
📍Паралелізм
Подібна будова двох або кількох частин тексту: Росте калина біля хати, росте любов у серці мати.
✍️День новий і зарубка нова...
День новий і зарубка нова...
Скоро вже не залишиться місця!
І ворожа бринить тятива,
І стріли упивається вістря...
А із рани сочиться смола!
Чорна-чорна, від болю запекла...
І усупереч – сила зросла!
Українці – не маса інертна!
В наших душах звитяги вулкан!
В кожнім серці нескорена скеля!
Українська любов – океан,
Що в обіймах загойдує землю!
І у погляді кожнім – сльоза,
І вселенська за вбитими туга!
І за сина молитва ця, за
Всіх синів, що убив той злодюга!
Знов зарубка, минає цей рік,
Загубившись у стомленім часі.
От ступити б на рідний поріг –
І святій уклонитися птасі*...
*Свята птаха – лелека, символ родини.
📍Еліпсис
Пропуск слова, яке легко домислити: І знову — тиша. І знов — ніч.
✍️Я з тобою, рідна земле!
Всі емоції – в кулак.
Все життя – в дорожню торбу!
Що залишила – ніяк
Не затиснути у норму.
Стерла пам’ять до нуля,
На замок замкнула мову.
Усміхнулась! Я – не я.
Не змінити лиш основу!
Подолала КПП,
Знадобилась артистичність.
Пересилила себе,
Вглиб сховала ідентичність.
Кілька допитів і стоп.
Два лишилось кілометри.
Наче вічність, кожен крок,
Відстань вся до міліметра!
Крок останній – і сльоза!
Рідні хлопчики у формі!
Я з тобою, я дійшла,
Рідна земле, із неволі!
Стрілись тіло і душа,
Об’єднались воєдино!
Я з тобою! Я дочка
Тобі вірна, Україно!
📍Полісиндетон
Багаторазове повторення сполучників: і день, і ніч, і ранок, і вечір...
✍️І вірю, і мрію, й живу!
І вірю, і мрію, й живу,
Хоч туга надію вбиває.
Плекаю у серці весну,
Хоч мерзну в квітучім розмаї!
Мій Боже, коли вже війни
Замовкнуть скажені гармати?
Я вірю, та гинуть сини!
У небі їх будеш стрічати!
Поглянь на їх рани страшні,
Не миром вони кровоточать.
Кохатися б їм навесні,
Із неба додому так хочуть!
Я вірю, мій Боже, а ти?
Я плачу, й дощами ти плачеш.
Красою б садочкам цвісти!
Цвітуть, чи в сльозах я не бачу?
Живу. Та хіба ж це життя?
Тут смерті гірка косовиця.
І душі невинні летять,
І матінкам вкотре не спиться...
📍Асилогія (асиндетон)
Відсутність сполучників: Прийшов, побачив, переміг.
✍️Після обстрілу
Навпіл розділена, рубана, кришена,
Мелена, січена — болю жмуток!
Як же ти, душенько зболена, вижила
В час, як до Бога пришвидшений крок.
Вижата, щільно війною потовчена —
Досі всміхаєшся, пишеш, живеш.
Ніжна — хоч хутром укутана вовчим ти,
Любиш, ненавидиш, віриш без меж.
Як ти тримаєшся, гілко калинова?
Ворог безжалісний гірш сатани...
Чом же стенаєшся, наче провинена,
З вибухом кожним у тінях нічних?
📍Плеоназм
Надмірність вислову для підсилення: Пам’ятна згадка, своя власна доля.
✍️А яка ж бо травнева безодня,
Немов купіль для спінених хмар.
Задивляється небо безводне
У вітрами загойданий став!
📍Тавтологія
Повтор однакових чи споріднених слів: Думки мої, думки...
✍️Після дощу травичка проросте…
Там, де чорніло, знов зазеленіє.
І хоч запеклий ворог скаженіє -
Та він не зможе знищити святе!
І скільки б тої люті не було,
І скільки б землю не палили «гради»,
Усе одно укриють землю трави,
І знову колос визріє зерном!
📍Хіазм
Дзеркальне розташування частин: Не ти для слави, а слава для тебе!
✍️Жах передчуття
Припаду на груди до землі
І заплачу з відчаю навзрид.
Прокурличуть в небі журавлі,
Сповістять нас радо про приліт.
І земного серця перестук
Заспокоїть зранені чуття...
Лиш в судинах випростаних рук
Запульсує жах передчуття!
Хоч би той невиправданий жах
Не судилось людству пережить...
І молитва лине не богам –
До землі, бо нині їй болить!
Порада №9
ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОГО
МОВЛЕННЯ (продовження)
📍Персоніфікація
Наділення неживих предметів чи явищ рисами живих істот: Спить ліс, вітер співає.
Приклади Ірини Калини
✍️Заспрагла мить в обіймах сивих трав.
Напитись де? Отруєні криниці.
Нестерпний сум у зболених очницях
Розп’ятих міст, де нелюд лютував.
Ще квилить день зітханням попелищ,
Іще летять до рідних сіл лелеки...
Ллє молоко Чумацький Шлях у глеки,
Щоб білий світ й на мить не зупинивсь!
А мир хиткий на шальках терезів —
Всі люди наче — виміри в нас різні.
Щодня синів оплакуєм на тризні,
Бо «русский мир» украй осатанів...
Зчорніла мить... Недогарки тополь
Обабіч трас, як придорожні свічі.
Збирає Бог своє почесне віче
З небесних військ понівечених доль...
✍️Зріє слова гіркуватий плід
Ув оазі дивної краси.
Спомин диким яблуком в росі
Залишає предковічний слід...
Ув оазі дивної краси
Полохливі сни тікають геть...
Сум кружляє, мов настирний ґедзь
І, здається, все-таки вкусив...
Спомин диким яблуком в росі:
Матінка хрестила навздогін
Доню, що пішла із рідних стін...
Де тепер черпати неньці сил?
Залишає предковічний слід
З роду в рід матусина сльоза...
Помилився, хто таке сказав,
Що війна — звичайне на землі..
✍️Гойдають руки мамині і досі
Мене в колисці зморених років.
Лягають дні покірно, мов покоси
Полинового присмаку — гіркі.
І сиві коси стомленої днини
Квітчає ніжна мамина любов,
Бо теплим-теплим дотиком дитинним
У край далекий спогад надійшов.
Загорне час у сонячну пелюшку
Оту маленьку крапельку тепла,
І зашепоче казочку на вушко,
Що на крилі сорока принесла...
📍Алюзія
Натяк на відомий факт, подію, літературний твір: І виріс я на чужині — Шевченко згадався.
📍Символ
Образ, що має прихований смисл: Хрест — страждання, голуб — мир
✍️Заколисані. Кривдою приспані...
Для сумління коли ж буде час?
Чи ж не маємо кращої пристані,
Аніж пристань, що для біомас?
Ще чекаємо «манни небесної»(благодаті)
За останні свої копійки...
Вже давно світ вимірюють «теслами»(статки)
Безпринципні, нахабні «ділки».
✍️І допоки мережать слова візерунком рядки,
Доти полум’я буде палати у долі на варті. (Відвага)
І хоч дні лихоліття приходять гіркі і терпкі, (війна)
Десь уже зачекався новий день щасливий на старті.
✍️Мить народилася зойком розпачливим,
Зойком розтанула мить.
Думаєш, десь цей сюжет передбачили?
Бо зна, та зліва щемить...(Серце)
✍️Зростуть слова, запліднені добром.
Дозріє плід на зламаній гілляці.
Лиш колючки наляканих акацій
Колотимуть ще довго під ребром...(Серце)
✍️У жерлі лютої біди (війна)
І матері страждають, й діти...
📍Іронія
Прихований насміх, протилежне значення до сказаного: який розумний! (про дурного)
📍Евфемізм
Прикрашення або пом’якшення грубих слів:
відійшов у засвіти (замість помер)
✍️Тріпотливою птахою серденька ритм,
Що злітає угору все вище і вище.
Відчайдушно хапаюсь за голови скирт,
Бо пронизливий вітер недолею свище.
Не тамується крик у загаті небес, (смерть)
Ще болітиме день нескінченністю горя.
Жити звично стає з тою безліччю «без»...
Ще міняє війна штрихпунктир територій...
✍️В мені давно вже весни відцвіли, (старість)
І ніжний цвіт осипався плодами.
О світку мій, коли, коли, коли
Ти проминув намріяними снами
Порада №10
Стаття із ГУГЛа на запит про дієслівні рими.
"Н. Г. СИДЯЧЕНКО
ПРО ДІЄСЛІВНУ РИМУ
Тов. Гришко О. І. з м. Хмільник на Вінниччині у своєму листі запитує: «Чому сучасні
українські поети уникають дієслівної рими? Адже які вони красиві, ці дієслівні рими!»
Наприклад, у Шевченка:
✍️Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Або у Тичини:
✍️Та нехай собі як знають,
Божеволіють, конають —
Нам своє робить.
📍Розвиток українського віршування відбувається як безперервний процес змін і оновлення.
Цей процес деякою мірою пов’язаний із розвитком мови взагалі. Справді, відшукати у
сучасних українських поетів дієслівну риму нелегко. Та й не лише в українських — це
загальна тенденція сучасної поезії. Дієслівна рима вважається найпростішою. Чому? Майже
половина існуючих в українській мові слів — дієслова. Ця частина мови має чітку систему
дієвідмінювання, порівняно невелику кількість типів закінчень. Нагадаємо, що рима — це
співзвуччя віршових закінчень. Отже, римувати дієслова виявляється найлегше. Тож,
прямуючи шляхом шукання нових форм, сучасна українська поезія іде від більш простого до
складнішого.
Довгий час рима взагалі невідома була поезії европейских народів — це характерна риса
античної поезії. Рима виникає як формальна ознака закінчення рядка. Згодом посилюється
роль віршової інтонації. Одним із способів її створення є винос у риму слів під логічним
наголосом. Поступово втрачає значення точність рими, виникають рими кореневі,
суфіксальні, рими з нарощуванням неповторюваних звуків поміж повторюваними»
різнонаголосні рими тощо. Однак дієслівна рима не зникла. Не зникла у Бориса Олійника:
✍️Віддай усе, що взяв, — і освятись.
Ще більше, ніж узяв, зумій віддати...
Стоїть на видноколі мати —
У неї вчись.
В уривку із вірша «Диптих» римуються дієслова в наказовому способі: освятись —
вчись. Не зникла вона у Ліни Костенко:
✍️Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? Сторонній.
Життя соталось, соталось
Гіркими нитками іронії.
Життя соталось, соталось...
Лишився клубочок болю.
Нічого такого не сталось.
Ти просто схожий на Долю.
У цьому вірші римуються дієслова у формі минулого часу: не сталось — соталось.
Не уникає дієслівної рими Дмитро Павличко:
Крізь чорний дим зневіри і брехні
Вона прийшла до мене в самотину.
Вона так ніжно принесла мені
Своє кохання, як малу дитину.
А я боявся руки простягти
І пестощами немовля накрити,
Питався дозволу у правоти,
Що вміє лиш соромити й корити."
А тепер ще від мене. Так, дієслівні рими зустрічаються у класиків, сучасників, однак ми маємо рости, не йти простішими шляхами, не повторюватися, не зводитися до переліку дієслів у римах.
Автор Ірина Калина.
ID:
1057345
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.02.2026 13:28:20
© дата внесення змiн: 20.02.2026 21:23:24
автор: Світлая (Світлана Пирогова)
Вкажіть причину вашої скарги
|
)))
Звичайно, повчально і корисно... тільки б не думати про всі ці вимоги, коли пишеться... хіба потім 
ДЯКУЮ
