Серед чорних ворон жила біла птаха,
Яка любить небо, пісні , і волю.
Завжди літала до келії монаха, -
Щоб благословив в політ її долю.
Зігрів білу птаху монах від лютих зим
Нагадував хлібом ,напоїв водою.
Вона злетіла вище - вище хмар над ним
Там ,де сонце стрічається з весною.
О вільна птахо лети ,лети - у світи !
Понад моря і сині океани.
Долай важку дорогу , дійди до мети
Витри сльозу із очей Роксолани.
О, куди б птаха у світи не літає
Вертає , де цвітуть мальви додому.
В садочку солов'їну пісню співає
І клониться землі - дубу старому.
О білокрила птахо,О ,птахо вільна!-
Ти не бійся полум'я вогню і гріз.
Ти - є жінка українка - духом сильна
і цвіти калиною поміж беріз.
О милий світе , я птаха вільна , вільна
Ніякі вітри не зламають крила.
О ні я є не слабка ,а духом сильна,
Збудую гніздечко ,де земля мила.
2-----------------------------------------
О Боже , дай сили нести свій хрест ,
Коли іду самотня в заметіль зими.
Коли впаду, зніми із душі стрес
Розрадь, як батько і до себе обійми.
О Господи, ти - моя надія!
Дай подолати круті дороги життя!!!
Підійми з ложа у безнадії,
Зціли мої рани, коли плаче душа.
Ти - тільки вір не втрачай надії,
серед зими сходить сонце у тумані .
Розтануть сніги і розвесніє,
У січні цвітуть проліски - квіти ранні.
Не впадай у відчай, у розпуку,
Молись ,бо молитва твій захист - оберіг.
Я з тобою , подам в біді руку
Зійду Ангелом у заметіль край доріг.
Життя, як море штормить, шалене
Підіймаються хвилі, то вверх і то вниз,
Корабель у інший бік розверне,
потопає, йде на дно від буремних криз.
Боже, ти- скеля моя - висота,
дай терпіння перенести у душі - біль .
Простити, в кого в душі - пустота
Кривдникам що сіють на живу рану сіль .
ID:
1057318
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.02.2026 05:35:57
© дата внесення змiн: 16.02.2026 11:55:40
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
