Я вільна вже від всіх життєвих пут
Цих ланцюгів позбутися було непросто,
Але я зараз вже далеко, вже не тут,
В житті як кажуть все відносно.
Без міри нагромаджено розчарувань
І всі хто був, всі поступово зникли,
І хоч так мало я прожила ще нехай,
Але усі важкі моменти треба пережити.
І переходити з порога на поріг,
І стукати у двері неймовірно тихо.
Щоб той, хто був близьким почути зміг,
А згодом і не побоявся запросити.
Щоб потім в спокої попити теплий чай
І про усе відверто переговорити,
За весь цей час ти просто знай
Тебе мені ніколи вже не відпустити.
Ти з вірних тих, що на усе життя
Бронюють місце у моєму серці,
Ти знай я за тобою до кінця,
Ти знай я за тобою аж до смерті.
