А я рахую променями щастя...
Твоє тепло крізь пальці пропускаючи,
У мрії кольорові поринаючи
Так ніжно доторкаючись зап'ястя.
А я вдихаю ароматну каву,
І це повітря, наче, з медом зв'язане...
В житті у нас все хитро так пов'язане!
Люблю я нашу осінь золотаву!..
А я чекаю зустрічі і знову
Твоїх обіймів і цілунків жадібних,
Твоїх очей закоханих та лагідних
Я вірю у історію казкову.
Примітивний набір слів, навіть не звязаний в логічні речення. В школі за такий переказ (віршем назвати гріх) ставили двійку. Але вдосконалюйтесь - не святі ліплять горшки.
Олеся Глібка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно 
