Наче манна вздовж дороги,
Чи оката ковдра в квітках,
Густина сльоти знемоги
Замку тюркської кибитки.
Біло яхонтовий гребінь*,
На зорі вогнем болотним,
Щитомордником царівни,
Сяє долі підколодній.
Злидні сплять, розкинув руки.
Вулиць з ляльками не видно.
Скрипалі під тріск сороки
Розчинились в згинах свитку.
Безтурботний сон чудовиськ!-
Захід світу, животіння,
Вище сказу злого вовка,
Лише черепу склепіння…
*лейкосапфір
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=kI8Jf4rQdY0&list=OLAK5uy_lw9BbiB6Fs0gN8l-1IjDTHV3zAqA2B4x4
