А небо було глибоке-глибоке.
Сходинки до нього високі й круті.
Дівча не лякалося, впевнені кроки..
Невтомно ступали ніжки святі...
П'ятнадцять тих східців долала незвично.
Позаду розчулені милі батьки.
Вона відчувала: Господь тихо кликав.
Давно обіцяв Він всіх вірних спасти.
Серденько трирічне без сумніву знало
Що треба іти, докладала зусиль.
Діво Маріє, осанна, осанна!
Нашим Спасителем стане Твій Син!