А небо…

А  небо  було  глибоке-глибоке.
Сходинки  до  нього  високі  й  круті.
Дівча  не  лякалося,  впевнені  кроки..
Невтомно  ступали  ніжки  святі...

П'ятнадцять  тих  східців  долала  незвично.
Позаду  розчулені  милі  батьки.
Вона  відчувала:  Господь  тихо  кликав.
Давно  обіцяв  Він  всіх  вірних  спасти.

Серденько  трирічне  без  сумніву  знало
Що  треба  іти,  докладала  зусиль.
Діво  Маріє,  осанна,  осанна!
Нашим  Спасителем  стане  Твій  Син!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2025
автор: Далека Зірка