* * *
Стоїть під лавкою мій кошик,
хоча давно грибний сезон.
Частій ношу відкритий зошит
у кухню, в спальню, на балкон.
Тепер на риму полювання,
а зброя – ручка, де був ніж.
Строфа здіймає хвилювання
на полі усних бездоріж.
Вже заросли стежки до лісу.
Якби ж вернути час! Якби.
Та опускає ніч завісу
й приходять в сни мої гриби.
19.10.2020
