Хіба це просто?
Вмить усе забути,
стерти із пам'яті
всі спогади й думки,
твій погляд,
і скуйовджене волосся,
і милі ямочки,
що на твоїй щоці.
Хіба це просто?
Більше не чекати
на твій прихід
і дотик до руки.
Твоє тепло
уже не буде зігрівати,
із твоїх жартів,
вже не посміємось ми.
Хіба це просто?
Знов життю радіти,
як пазлик скласти
всі частиночки себе.
Відкритись світу
й знову полюбити,
й тебе в минулому
лишити назавжди.
