Тринога старість, древній тин,
Дні йдуть, як завчені молебні.
Краєчком щастя неба клин -
Й такі осінні смутки древні.
Бо вже на інший бік ріки
Втекли, як діти неслухняні,
Один по Одному роки,
Лиш спогади, мов казка нАніч.
А за парадом ясенів -
Велично, у фаті кохання,
Йде молодість жива зі снів -
З новим життям, по днях прощання.
