Жоржини квітують осінні,
Нагадують всім нам про осінь,
І "бабине літо" весільним,
Фатином окутує просинь.
Замріяний ліс ще зелений
Чарує грибним ароматом.
Дуби по команді на "струнко",
Стоять наче вірні солдати
Десь літо у листі зеленім,
Ще стиха пригорне теплом,
Та осінь вже стала в стремена
В полях вона мчить за селом.
Летять її бистрії коні,
Аж вітер розвіює гриви,
А я все збираю в долоні,
Що літо згубило красиве.
Галина Грицина
Гарні, трепетні рядки. 
