На болоті, де загата,
розходи́лись жабенята:
«Ква-ква-ква, ква-ква-ква» –
кру́гом ходить голова.
Пахне лепеха і м’ята,
не змовкають жабенята:
«Кум» та «кум», «кум» та «кум» –
жабокри́чів справжній бум!
Чути навіть біля хати,
як співають жабенята,
і сказав нарешті тато, –
Спати вже пора лягати!
