Слів так багато, а сенсу лиш грам…
Всі вже стомились від актів цих драм…
Висим на петлі між смертю й життям…
Вже вкотре соромим цнотливості храм…
Напевно судилось віддатись гріхам…
Та краще було б не єднатись шляхам…
Бо пристрасть моя вже скормлена псам…
Лишається лиш розійтись небесам…
Т.М.
