Іскриться сніг на причепурених дахах,
на пофарбованих тинах біліють гриви,
Струнка ялина, як зелено- білий птах,
До неба тягне обважнілі сріблом крила.
Грайливо в лютому розсипалась зима,
весни простягнутих долонь вона не бачить,
та,коли ніч мороз лещатами трима,
удень під стріхою вінок з бурульок плаче.
