Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іванюк Ірина: Краще не знати, якими були б ми коханими… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Святослав_, 07.08.2016 - 21:36
"Ми приречені (несамотні) бути, як перст, одинокими,"Як це до болю знайоме. Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада ,Ніно,Вашому розумінню! Валентина Ланевич, 15.06.2016 - 19:25
Була у батьків, а інтернет там собі не підключала, тай ще треба їхати... Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а ми вже встигли й засумувати... Валентина Ланевич, 15.06.2016 - 12:27
Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю,за розуміння!Де ж Ви так надовго зникали? Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Та краще,хай не черствіє, бо молі з"їдять! Серафима Пант, 14.06.2016 - 00:40
Ми приречені (несамотні) бути, як перст, одинокими, ![]() В очах один одного ми шукаємо не відповіді, а власне відображення, тому "краще не знати" Єлена Дорофієвська, 14.06.2016 - 00:22
Краще не знати, але ж так хочеться і сонця у спальні, і невагомості Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Єленко,за розуміння! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||