присвячую Юлії Костюкевич
лежи і слухай
як від Тебе втікають сни
кульгаючи
вибиті зуби
зламані ребра
вивихнуті руки
ноги волочать одна за одною
наче п'яні бомжі
шкутильгають і йдуть
від Тебе стіною
а Ти лежи лежи
заплющ очі
рахуй своїх слоненят
усміхнених і рожевих
рахуй миттєвості
до світанку
щоб скоротити це катування
щоб дожити до рання
щоб дотягнути до променів сонця
щоб дійти своєї межі
правда шита білими нитками
та по чорному
але ігноруй її далі
як ігноруєш мене
тільки викинь іржаві ножі
промий наші згноєні рани
перезавантаж всі системи
домалюй усі муляжі
продовжуй мовчати
не помічай і надалі
цю правду що шита
білими нитками
та по чорному
на Твоїм рукаві
2 червня 2015 [21:21>
