То є тіло як весна. Солов'їна постать.
То є цукор на губах й сонячне волосся.
Солодко в сторонніх снах, так в них повелося,
Двоє з трьох блукають там, ну а третя гостя.
Чим порадує вона, зачерствілих й гострих.
Не великих на словах, в привітальних тостах.
Чим розбавить гіркий чай, може поцілунком?
Та засвітить білий сад, свіжим візерунком.
Ходить голос по п'ятам, той моральний відгук.
Де закінчиться вода, там почнеться камінь.
Що тяжіє на душі, що палає в серці.
Під потоками століть він стає як рідний.
То є тіло, то є сплеск радісних емоцій.
В ньому аромат цвіте, та привітне сонце,
Дозволяє будь кому мріяти в сторонці.
дякую
Дякую
