Світ неначе весь палає
Та іскриться у пітьмі.
Кожен день хтось, десь згорає,
Кожен день нові огні.
Дехто тліє довгий час,
Інший, як зоря сіяє,
Та всерівно кожен з нас,
В якусь мить згасає.
Ті що тліють, диму повно
Завжди напускають,
І самі не палахкотять,
Ще й інших так коптять.
У кожного є свій вогонь,
Своя іскра та свічка,
Та чи палати, чи тліти нам
Це вибір кожного, не звичка.
