***
Вона згорить, як полум’я,
стуманиться, як марево душі.
І буду довго умиватись болем я
й гострити спогадів тупі ножі.
Ця казка днів,
мов вітерець, заблудиться
у листі срібносивих яворів...
І наші зустрічі, й розлуки
все забудеться,
як день, що нині ніжно віддзвенів.
